Як Україні стати енергонезалежною?

Що таке енергонезалежність?

Ми під цим розуміємо незалежність саме від викопного палива. Бо, по-перше, воно брудне і є однією з основних причин зміни клімату. По-друге, воно дороге – зараз вже є значно дешевші варіанти, такі як відновлювані джерела енергії. І банально воно колись закінчиться. До того ж, коли країна залежить від викопного палива, вона автоматично потрапляє в залежність від інших країн, які його добувають – як та ж росія чи інші тоталітарні режими. Це стосується як вугілля, нафти й газу, так і атомної енергетики, де будівництво, обслуговування реакторів і постачання палива залежить від усього кількох країн у світі.

Ми в Екодії вважаємо, що справжня енергонезалежність – це розвиток енергоефективності та децентралізованої генерації енергії з відновлюваних джерел. Так незалежною стає не лише країна, а й громади, бо вони стають здатні забезпечити власні потреби в енергії самостійно.

Від чого залежить українська енергетика

До початку повномасштабного вторгнення наша енергетична сфера була дуже залежна від інших країн. Навіть наприкінці 2021-го року половина атомних реакторів працювала з використанням російського ядерного палива. Газ ми отримували з Європи, вугілля видобували і трохи докуповували, наприклад, з Південної Африки, а нафту й дизель постачали з росії й білорусі.

Зараз ситуація дещо змінилася і ми отримуємо ті ж нафтопродукти з більш дружніх країн – Литви, Польщі. Вугілля все ще добувається, деякі шахти працюють навіть в Донецькій області. Отримавши у спадок від радянського союзу чимало енергетичних підприємств, ми не надто переймалися власною енергонезалежністю: не модернізували ці підприємства, не впроваджували енергоефективні заходи, щоб зменшити споживання енергії, дуже повільно і несистемно розвивали відновлювану енергетику. Тому зараз, коли планується відновлення України, потрібно фокусуватися на більш сталих рішеннях в енергетиці, а не поглиблювати залежність.

Як уряд планує розвивати енергетику у повоєнному відновленні?

Зараз План відновлення схожий на список побажань щодо всього і від усіх. Там і нові газові проєкти, і нафта, і розвиток ядерної галузі, і відновлювана енергетика. Планується збудувати 30 ГВт додаткових  відновлюваних потужностей (це втричі більше, ніж в нас зараз є узагалі) винятково для виробництва водню на експорт до ЄС.

Оскільки в Плані  є багато всього, то там є й хороше – наприклад, підвищення енергоефективності. Там є навіть пропозиції будувати будівлі з нульовим та з майже нульовим споживанням енергії – тобто такі, що не спричиняють додаткових викидів парникових газів. Багато йдеться про те, щоб зменшити залежність від викопного газу в опаленні й більше застосовувати теплові насоси. Але енергоефективність і розвиток відновлюваної енергетики, які є в планах, настільки заховані за купою інших проєктів, що на них не робиться того акценту, який справді потрібен нашій державі.

Чи можна забезпечити Україну енергією без викопного палива?

Вже є дослідження, що повний перехід України на відновлювану енергію у виробництві електрики цілком реальний у наступні 30 років. Найбільше людей тривожить те, що якщо не буде сонця й вітру, то не буде й енергії. Але насправді можна керувати попитом, можна встановлювати акумулятори в тих же будівлях, які ми будемо відновлювати. Ця галузь зараз активно розвивається і з часом накопичувачі лише дешевшатимуть. Ну і найпершою має йти енергоефективність, бо якщо знизити споживання енергії, то переходити на відновлювані джерела буде значно легше.